Банки поступово відновлюють кредитування, але позики видають лише добре перевіреним клієнтам
Починаючи з квітня, НБУ щомісяця констатує зростання приросту депозитів фізичних осіб. Аби змусити українців знову повірити банкам та понести туди свої кровні, фінансисти не втомлюються придумувати нові пропозиції та акції. Оскільки людину легше переконати розмістити кошти спочатку на невеликий термін, а потім подовжити його, то банки активно пропонують депозити не лише на місяць, а й навіть на тиждень. Та й відсотки пропонують високі – від 18 до 25% річних. Начебто усе добре, якби не одне “але”. Спробуйте взяти кредит у банку, який декларує приріст депозитів. Навряд чи вам це вдасться. Отримати кредит практично нереально. Куди ж тоді ідуть наші гроші? На чому ж тоді заробляють банки? Адже рано чи пізно їм доведеться повертати залучені кошти, та ще й з відсотками...
«Практично усі кошти, які залучають банки, йдуть на підтримку ліквідності, – каже фінансовий аналітик “Простобанк консалтинг” Володимир Паюк. – Щодо кредитування, то воно відновлюється, хоча й дуже повільно. Майже не видають споживчих кредитів, але підприємцям чи юридичним особам зараз отримати позику легше, ніж, скажімо, було у квітні. Щоправда, кредити видають в основному для “своїх”. Тобто для тих клієнтів, які вже давно співпрацюють з тим чи іншим банком, мають відкриті кредитні лінії. “Людям з вулиці” тепер грошей не позичають. Та й брати зараз позики не дуже вигідно. Якщо депозити залучають під 20-25% річних, то мінімальна ставка за кредитом тепер 25-30%. Це надто дорогі гроші, тому не кожна юридична особа може собі дозволити такі кредити».
Щодо кредитування фізичних осіб, то його теж повільно відновлюють. Хоча отримати готівку на руки для будь-яких потреб поки що не можна. Деякі банки підписують угоди з торговими мережами і видають кредити на придбання їхнього товару. Щоб відсотки не виглядали такими “драконівськими”, мережі готові знижувати ціни на свій товар. Адже за відсутності кредитування обсяги продажів, особливо побутової та цифрової техніки, суттєво впали. Тож мережі готові йти на будь-які компроміси з банками, аби тільки ті давали гроші їхнім клієнтам.
Кредитний бум, який був раніше, буде ще нескоро, якщо взагалі буде. Адже фінансова криза слугувала добрим уроком як для позичальників, які понабирали кредитів як собака бліх, а тепер не знають чим віддавати, так і для самих банків. Утім, ситуація поволі входить в колію. За словами заступника голови правління банку “Львів” Ярослава Миколіва, зараз банк функціонує в звичному режимі. Поступово триває приріст вкладів населення та здійснюється кредитування. Щоправда, банк “Львів” видає переважно цільові кредити – у банку діє програма енергозбереження. Тобто, якщо вам потрібні кошти не на новий телевізор, а на економну систему опалення, кредит ви можете отримати.
“За другий квартал 2009 року вклади фізичних осіб у банківській системі України зросли на 4% і станом на 1 липня становили 199 млрд. грн. У нашому банку приріст коштів фізичних осіб збільшився у другому кварталі на 7,2%, – каже голова правління “Кредобанку” Іван Феськів. – Збільшення надходжень коштів за рахунок депозитів фізичних осіб може бути підставою для відновлення банками програм кредитування. Однак макроекономічна ситуація, що склалася сьогодні в країні, призводить до погіршення якості вже виданих кредитів та змушує банк здійснювати значне резервування коштів під існуючий кредитний портфель. Тому банківські програми кредитування наразі є обмеженими, незважаючи на значний ринковий попит на кредитні продукти, а вимоги до кредитоспроможності позичальників – більш жорсткі порівняно з докризовим періодом. Коли «панічні» настрої серед вкладників були найсильнішими, і призвели до суттєвого відтоку коштів, банки змушені були використовувати доступні їм інструменти стабілізації. Такі, як рефінансування НБУ, отримання стабілізаційних кредитів, залучення коштів у вигляді субординованих позик та кредитних ліній від акціонерів або в окремих випадках навіть збільшення статутного капіталу. Тому зараз для банків України першочерговими завданнями є правильний розподіл та спрямування своїх фінансових ресурсів на забезпечення стабільності та захищеності інтересів клієнтів, а також погашення своїх зобов’язань, що виникли із необхідністю підтримання достатнього рівня платоспроможності”.
